Наявність пухлини головного мозку за даними МРТ чи КТ не є абсолютним показом до проведення операції. Адже пухлини головного мозку поєднують різноманітні за походженням та структурою групи новоутворень. Кожний різновид пухлин мозку має свої характерні прояви, швидкість розвитку та прогноз, і відповідно несе різний ризик для життя та здоров'я.
Так, деякі пухлини мозку можуть рости роками та, невикликаючи симптомів, досягати великих розмірів (наприклад, менінгіоми чи дифузні гліоми). З іншого боку, є ситуації, коли невелика пухлина розвивається безпосередньо у руховій зоні мозку, і вже на ранніх етапах проявляється судомними нападами чи втратою рухів.
Так, деякі пухлини мозку можуть рости роками та, невикликаючи симптомів, досягати великих розмірів (наприклад, менінгіоми чи дифузні гліоми). З іншого боку, є ситуації, коли невелика пухлина розвивається безпосередньо у руховій зоні мозку, і вже на ранніх етапах проявляється судомними нападами чи втратою рухів.
При виявленні пухлини головного мозку для визначення невідкладності лікування слід враховувати, в першу чергу, стан хворого та динаміку його змін з появи перших симптомів захворювання, а не лише дані МРТ чи КТ
Загрозливими знаками, що свідчать про критичне порушення роботи головного мозку, є наростаюче порушення свідомості, повторювані судомні напади, порушення мови, рухів та чутливості. Зіставлення даних МРТ (чи КТ) з клінічною картиною, яку надає огляд пацієнта, дозволяє визначити, що саме спричинило порушення стану: набряк мозку, чи його стискання пухлиною, або загальне ослаблення організму чи то розвиток супутніх захворювань (пневмонія, серцева недостатність, цукровий діабет).
Кожна операція з видалення пухлини головного мозку має бути спрямована на покращення стану пацієнта або попередження його погіршення. Тому ризики операції завжди мають бути співставлені з потенційною користю від неї для пацієнта
Якщо стан хворого тяжкий в наслідок руйнування пухлиною життєво важливих центрів мозку, доцільність операції буде сумнівною. В таких випадках, навіть при наполеглевому проханні родичів, нейрохірургом будуть встановлені протипокази до операції. Так само протипокази можуть бути поставлені анестезіологом, коли є ознаки того, що пацієнт може не перенести наркозу, наприклад, при ураженні легень чи порушенні кровообігу.
Якщо протипоказів до операції немає та є переконливі покази до операції, у переважної частини пацієнтів підготовка до операції проходить протягом 2-3 днів та полягає у медикаментозному лікуванні у безпосередньо у клініці. Цей курс консервативної терапії спрямований на стабілізацію стану пацієнта шляхом зменшення набряку мозку та відновлення функцій організму. Така підготовка зменшує ризики власне операції та забезпечує швидше відновлення пацієнтів у післяопераційному періоді.
