1. Що таке менінгіоми?
Менінгіоми — це переважно доброякісні пухлини, які виникають із клітин оболонок головного та спинного мозку. Вони складають приблизно 30% усіх внутрішньочерепних новоутворень і зазвичай ростуть повільно. У більшості випадків менінгіоми не є злоякісними, проте у деяких випадках можуть спричиняти серйозні неврологічні порушення. Захворювання частіше зустрічається у жінок середнього та старшого віку.
2. Яка типова локалізація та прояви менінгіом?
Менінгіоми можуть розташовуватися в будь-якій частині черепної коробки, але найчастіше зустрічаються в таких зонах:
- Ділянка серповидного відростка мозку (фалькс)
- Основа черепа
- Велика потилична цистерна.
Залежно від локалізації, симптоми можуть варіювати від головного болю до порушення зору, слуху або рухових функцій.
Симптоматика менінгіом головного мозку залежно від їх локалізації
Ділянка серповидного відростка мозку (фалькс)
Менінгіоми в цій зоні часто зростають безсимптомно до великих розмірів. Типові прояви:
Менінгіоми в цій зоні часто зростають безсимптомно до великих розмірів. Типові прояви:
- Судомні напади (епілепсія);
- Порушення координації рухів;
- Слабкість або оніміння в ногах, частіше одностороння;
- Двосторонній параліч у важких випадках.
Основа черепа
Локалізація менінгіоми на основі черепа може впливати на черепні нерви, що викликає:
Локалізація менінгіоми на основі черепа може впливати на черепні нерви, що викликає:
- Порушення зору (двоїння, випадіння полів зору, сліпота на одне око);
- Зміни нюху (аносмія);
- Порушення слуху (втрата слуху, дзвін у вухах);
- Проблеми з ковтанням, хриплість голосу через ураження нервів глотки;
- Асиметрія обличчя через компресію лицьового нерва.
Велика потилична цистерна
Пухлини в цій зоні тиснуть на мозочок і стовбур мозку, що викликає:
Пухлини в цій зоні тиснуть на мозочок і стовбур мозку, що викликає:
- Порушення рівноваги та координації;
- Запаморочення;
- Нудоту та блювання, не пов'язані з їжею;
- Зниження м'язового тонусу (атонія);
- Головний біль у потиличній ділянці.
Парасагітальна ділянка
Менінгіоми вздовж сагітального синуса часто провокують:
Менінгіоми вздовж сагітального синуса часто провокують:
- Постійний головний біль, що погіршується з часом;
- Внутрішньочерепну гіпертензію;
- Епілептичні напади.
Клиновидна кістка
Менінгіоми у цій зоні викликають:
Менінгіоми у цій зоні викликають:
- Прогресуючу втрату зору (атрофія зорового нерва);
- Двоїння в очах (диплопія);
- Гормональні порушення через компресію гіпофіза.
Тенторіальна ділянка (намет мозочка)
Ураження цієї зони викликає:
Ураження цієї зони викликає:
- Порушення координації (атаксія);
- Порушення слуху на одне вухо;
- Параліч окорухових м'язів.
Лобна частка
Лобові менінгіоми викликають:
Лобові менінгіоми викликають:
- Зміни поведінки та особистості;
- Погіршення концентрації уваги, пам’яті;
- Апатію чи депресію.
Скронева частка
При локалізації пухлини в скроневій ділянці можливі:
При локалізації пухлини в скроневій ділянці можливі:
- Порушення слуху (до глухоти);
- Галюцинації (слухові чи зорові);
- Судомні напади.
Потилична частка
Менінгіоми цієї ділянки можуть викликати:
Менінгіоми цієї ділянки можуть викликати:
- Порушення зору (випадіння полів зору);
- Зорові галюцинації;
- Головний біль у потилиці.
Рання діагностика важлива, оскільки симптоми часто з’являються лише при значному збільшенні пухлини. Якщо виникають подібні прояви, необхідно звернутися до невропатолога для консультації та скерування на МРТ обстеження
3. Як швидко ростуть менінгіоми?
Більшість менінгіом росте повільно і роками може залишатися безсимптомною. Темпи зростання залежать від типу пухлини:
- Доброякісні (85–90% випадків): зростання повільне 2-4 мм на рік, часто протікає без виражених симптомів.
- Атипові та анапластичні: мають швидший ріст і агресивний перебіг, супроводжуються набряком мозку та виразною симптоматикою.
Рекомендації для профілактики росту менінгіоми:
Контроль гормонального фону
- Уникайте безконтрольного прийому гормональних препаратів, зокрема естрогенів і прогестерону, які можуть стимулювати ріст пухлини.
- Періодично перевіряйте гормональний рівень, особливо під час менопаузи або при застосуванні замісної гормональної терапії.
Захист від іонізуючого випромінювання
- Мінімізуйте вплив радіації, зокрема надмірних обстежень із рентгенівським або КТ-опроміненням.
- Під час професійної діяльності в радіаційних зонах використовуйте захисні засоби.
Уникнення травм голови
- Травми можуть спровокувати патологічні процеси у тканинах мозку. Захищайте голову під час занять спортом або ризикованих видів діяльності.
Правильне харчування
- Зменште споживання рафінованого цукру, жирної їжі та продуктів із консервантами, які можуть впливати на метаболізм клітин.
- Додайте до раціону продукти, багаті антиоксидантами (ягоди, зелений чай, овочі), щоб знизити оксидативний стрес.
Контроль за вагою
- Надмірна вага підвищує ризик розвитку багатьох пухлин, включаючи менінгіоми. Підтримуйте нормальну масу тіла за допомогою здорового харчування та фізичної активності.
Уникання стресу
- Постійний стрес може впливати на імунну систему та сприяти прогресуванню хвороби. Займайтеся релаксаційними практиками, такими як медитація або йога.
Регулярні обстеження
- Якщо менінгіома вже діагностована, важливо регулярно проходити МРТ або КТ, щоб контролювати її динаміку. Це дозволяє своєчасно реагувати на можливі зміни.
Уникання токсичних речовин
- Зведіть до мінімуму вплив шкідливих хімічних речовин на роботі чи вдома (лак, фарби, пестициди тощо).
Підтримка імунітету
- Збалансоване харчування, регулярний сон і фізична активність зміцнюють імунітет, що допомагає організму стримувати розвиток пухлин.
4. Коли потрібна операція?
Операція показана у випадках, коли:
- Менінгіома викликає значний тиск на навколишні структури мозку
- Симптоми прогресують: судоми, слабкість кінцівок або порушення мовлення та зору,
- Існує ризик ускладнень через локалізацію або розмір пухлини
- Хірургічне втручання для підтвердження діагнозу, зокрема біопсія, також проводяться, якщо пухлина неоперабельна, але має злоякісні характеристики по МРТ
5. Які альтернативні способи лікування?
Якщо пухлина невелика, росте повільно і не викликає симптомів, можливе динамічне спостереження. Інші методи лікування включають:
- Променеву терапію (стереотаксична радіохірургія), яка використовується для зупинки росту пухлини;
- Хіміотерапію — рідко застосовується, переважно для агресивних форм менінгіом;
- Медикаментозна терапія — використовується для контролю симптомів, наприклад, судом або набряку мозку.
Менінгіома — це не вирок. Сучасна медицина пропонує безліч варіантів діагностики, лікування та контролю за цим видом пухлин.
6. Прогноз при менінгіомах
Прогноз залежить від типу та розташування пухлини:
- У більшості випадків після видалення доброякісної менінгіоми пацієнти повністю одужують. Радикальне видалення доброякісних форм забезпечує виживаність понад 10 років у 90% випадків.
- Атипові менінгіоми мають вищий ризик рецидиву, тому потрібен суворий контроль і регулярні обстеження.
- При злоякісних формах лікування може бути складнішим, але сучасні методи радіохірургії значно підвищують шанси на успіх.
