Нейрохірург та Нейроонколог | Онлайн Консультації та Лікування

Що таке трепанація черепа, та які її наслідки?

Хірургічні операції на головному мозку, на відміну від радіохірургії, завжди потребують проведення трепанації черепа
Трепанація черепа — це хірургічна операція, що передбачає розітнення кісток черепа, тобто створення отвору, який з'єднує внутрішню порожнину черепа з оточуючим середовищем. Загалом, під терміном "трепанація" розуміють виконання хірургічного доступу до певної ділянки головного мозку шляхом розсічення не лише кістки, а й оточуючих м'яких тканин (м'язів, шкіри, сухожилків та інших структур).

Основні види трепанації залежно від задачі операції

Різновиди трепанації черепа визначаються метою операції, її масштабами та технічними вимогами. Залежно від задачі операції, трепанація може бути різних розмірів: як у вигляді невеличкого отвору для стереотаксичної біопсії, чи то займати половину поверхні голови як при декомпресивній трепанації після травми.
Стереотаксична трепанація
Виконується для отримання доступу до глибоких структур мозку через невеликий отвір. Використовується для біопсії, введення препаратів або встановлення електродів.

Кістково-пластична трепанація
Після завершення операції кістковий фрагмент повертається на місце, що забезпечує кращу естетичність та функціональність. Підходить для видалення пухлин, абсцесів або лікування аневризм.

Декомпресивна трепанація
Виконується для зниження внутрішньочерепного тиску після травми, інсульту або набряку мозку. Характеризується великим дефектом кістки, який залишають відкритим до стабілізації стану пацієнта.

Резекційна трепанація
Застосовується для видалення кісткових фрагментів або патологічних утворень (наприклад, метастазів у кістках черепа). Часто використовується при онкологічних захворюваннях.

Оклюзійна трепанація
Виконується для закриття дефектів черепа, створених раніше, або встановлення титанових протезів для реконструкції.

Сьогодні вже розроблені стандартизовані доступи до різних ділянок мозку, так що трепанація виконується за 20-30 хвилин без крововтрати та косметичних наслідків, в тих випадках, коли шкіра була зашита косметичним швом, а волосся не голилося повністю.

Види трепанації черепа залежно від локалізації

Тім'яна трепанація (центральна частина черепа)
  • Доступ до глибинних структур мозку, центральної борозни, шлуночків мозку.
  • Використовується при пухлинах, крововиливах, внутрішньочерепній гіпертензії.
Скронева (темпоральна) трепанація
  • Доступ до скроневої частки, базальних структур, середньої черепної ямки.
  • Використовується при пухлинах, епілепсії, аневризмах середньої мозкової артерії, внутрішньочерепних гематомах.
Фронтальна трепанація (лобова область)
  • Виконується для доступу до лобових долей мозку, гіпофіза, передньої черепної ямки.
  • Використовується при видаленні менінгіом, гліом, аневризм передньої мозкової артерії, а також при травмах і відновленні після операцій на навколоносових пазухах.
Парасагітальна трепанація (вздовж серединної лінії)
  • Доступ до фальксових менінгіом, судинних мальформацій.
  • Часто застосовується при пухлинах, розташованих біля серповидного відростка.
Трепанація задньої черепної ямки
  • Доступ до мозочка, стовбура мозку, IV шлуночка.
  • Використовується при пухлинах мозочка, аномалії Кіарі, стенозах лікворних шляхів.
Кожен метод трепанації обирається залежно від локалізації патології та необхідного доступу до мозкових структур.

Етапи проведення трепанації черепа:

Підготовка до операції
На цьому етапі пацієнт проходить необхідні діагностичні процедури, такі як МРТ або КТ, для визначення точного розташування патології. Крім того, проводиться підготовка операційної зони, включаючи знезараження шкіри та вибір місця для розрізу.

Анестезія
Операція виконується під загальною анестезією, щоб пацієнт не відчував болю і був у стані повної релаксації. У деяких випадках можлива локальна анестезія для певних видів операцій.

Розріз шкіри
Хірург робить розріз шкіри на відповідній ділянці черепа, часто вибираючи місце, де кістка не буде пошкоджена при подальшій операції. Шкіра акуратно відкривається, щоб отримати доступ до кістки.

Розсічення кістки
За допомогою спеціальних інструментів хірург робить розріз кістки черепа, після чого формується отвір необхідного розміру, щоб забезпечити доступ до мозку. В залежності від необхідності, використовуються різні методи для витягання кісткових частин (наприклад, перфоратори).

Видалення або обробка тканин мозку
Після того як відкрито череп, хірург обережно маніпулює мозковими структурами для досягнення потрібної ділянки. Це може включати видалення пухлини, корекцію судин, відновлення функцій або інші необхідні маніпуляції. У цей період важливо обережно працювати з мозковими структурами, щоб не пошкодити здорові ділянки мозку.

Закриття операційної рани
Після проведення необхідних процедур, хірург закриває рану, використовуючи шви або спеціальні матеріали для зшивання шкіри. Кістковий фрагмент може бути повернуто на місце або замінено металевими імплантами для підтримки нормальної форми черепа.

Наслідки трепанації черепа

Після трепанації черепа важливе ретельне спостереження за станом пацієнта, профілактика ускладнень та планування реконструктивного втручання у разі значних дефектів.
Післяопераційний біль
  • Біль виникає у ділянці втручання через пошкодження шкіри, м’язів та окістя.
  • Найінтенсивніший у перші дні після операції, потім поступово зменшується.
  • Полегшується анальгетиками, при хронічному болю може знадобитися додаткове лікування.
Набряк тканин
  • Локальний набряк виникає внаслідок травматизації тканин та запальної реакції.
  • Досягає максимуму на 2-3 день після операції, потім поступово спадає.
  • Для зменшення набряку використовують холодові компреси, діуретики, кортикостероїди.
Рубці на шкірі
  • Естетичні зміни залежать від розміру та розташування розрізу.
  • При нормальному загоєнні рубець поступово блідне, але може залишитися помітним.
  • Косметичне лікування включає лазерну шліфовку, пластичну корекцію, використання силіконових гелів.
Ризик інфекції
  • Інфекційні ускладнення можуть зачіпати шкіру (нагноєння рани), кістки (остеомієліт), мозок (менінгіт, енцефаліт).
  • Ознаки: почервоніння, набряк, біль, підвищена температура, виділення з рани.
  • Профілактика включає антибіотикотерапію, ретельний догляд за швами, стерильність під час операції.
Неврологічні порушення
  • Оніміння або зниження чутливості шкіри виникає через пошкодження нервових закінчень.
  • Може бути тимчасовим або, рідше, стійким.
  • Відновлення залежить від ступеня пошкодження, у складних випадках призначають фізіотерапію та нейропротектори.
Випинання тканин (псевдогрижа)
  • Виникає через підвищений внутрішньочерепний тиск або дефект кісткової пластини.
  • Може прогресувати, викликаючи дискомфорт та косметичні проблеми.
  • Лікування: встановлення титанової або полімерної пластини для закриття дефекту.
Дефекти кістки
  • Після операції може залишатися зона без кісткової тканини (краніотомічний дефект).
  • Викликає захисну вразливість ділянки, де немає кістки.
  • Усувається краніопластикою – реконструкцією дефекту за допомогою власної або штучної пластини.
Асиметрія черепа
  • Втрата кісткових структур, набряк або зміни тканин можуть викликати деформацію голови.
  • Помітна асиметрія може спричиняти психологічний дискомфорт.
  • Лікування: краніопластика або корекція спеціальними імплантами.
Ще 30-40 років тому трепанація черепа була досить ризикованою, тривалою та непередбачуваною процедурою. Зараз використовуються високоточні системи нейронавігації для вибору місця та розмірів трепанації, а також безпечні бори і фрези для швидкого різання кістки

Життя після трепанації черепа

Трепанація черепа – це серйозне хірургічне втручання, яке потребує не лише майстерності лікаря, а й відповідального підходу до реабілітації. Після операції пацієнта очікує період відновлення, який включає контроль можливих ускладнень, адаптацію до нових відчуттів та поступове повернення до звичного життя.

Перші дні після операції

Безпосередньо після хірургічного втручання пацієнт перебуває у стаціонарі під ретельним медичним наглядом. У цей період лікарі контролюють рівень внутрішньочерепного тиску, перевіряють функції нервової системи та спостерігають за можливими ускладненнями.
  • Стаціонарне спостереження триває від 2 до 10 днів.
  • Можливі головний біль, запаморочення, слабкість, що поступово минають.
  • Знеболювальні та протизапальні препарати допомагають полегшити стан.
  • Контролюється ризик інфекцій та набряку мозку.

Відновлення вдома

Після виписки з лікарні пацієнт повинен дотримуватися обмежень і рекомендацій, щоб уникнути ускладнень і забезпечити якісне загоєння. Період реабілітації може тривати кілька місяців, залежно від обсягу операції та загального стану здоров’я.

Рекомендовано:

  • Спати з піднятим головним кінцем ліжка для зменшення набряку.
  • Обмежити фізичні навантаження на 1-2 місяці.
  • Дотримуватися збалансованого харчування, багатого на білки та вітаміни.
  • Контролювати артеріальний тиск, оскільки він впливає на процес одужання.

Уникати:

  • Нахилів голови вниз і різких рухів.
  • Гарячих ванн і сауни, оскільки вони можуть викликати розширення судин і головний біль.
  • Водіння автомобіля в перший місяць після операції.

Когнітивне відновлення

Після трепанації черепа деякі пацієнти можуть відчувати труднощі з пам’яттю, концентрацією або зміни в емоційному стані. Це нормальна реакція мозку на хірургічне втручання, і з часом когнітивні функції зазвичай відновлюються.
Що допомагає:
  • Регулярні інтелектуальні навантаження – читання, розв’язування кросвордів, настільні ігри.
  • Прогулянки на свіжому повітрі, які сприяють покращенню мозкового кровообігу.
  • Підтримка рідних та консультації з неврологом або психологом у разі потреби.

Зовнішній вигляд та косметичні аспекти

Після трепанації черепа багатьох пацієнтів турбує зовнішній вигляд рубця або зміни форми черепа. У більшості випадків це тимчасові проблеми, які можна вирішити за допомогою сучасних медичних технологій.
  • Якщо проводилася кістково-пластична трепанація, кістковий фрагмент зазвичай повністю приживається за 3-6 місяців.
  • При наявності дефекту черепа може бути рекомендована краніопластика – установка індивідуально підібраного імпланта.
  • Для покращення вигляду рубця можна використовувати спеціальні силіконові гелі або звернутися до косметичного хірурга.

Коли слід звернутися до лікаря?

Навіть після успішної операції можливі ускладнення, тому важливо знати тривожні симптоми, які вимагають негайної медичної допомоги.
Негайно зверніться до лікаря, якщо:
  • З’явився сильний головний біль, який не знімається ліками.
  • Спостерігається слабкість у кінцівках або втрата чутливості.
  • Виникають судоми або епізоди втрати свідомості.
  • Виявлено почервоніння, набряк чи виділення з післяопераційного шва.
Більшість пацієнтів повністю повертаються до звичного життя через 2-3 місяці. Дотримання рекомендацій лікаря, увага до власного здоров’я та поступова активізація допоможуть зробити цей процес максимально комфортним.
Лікування