Нейрохірург та Нейроонколог | Онлайн Консультації та Лікування

Ускладнення після операції з видалення пухлини головного мозку

Операція з видалення пухлини головного мозку – складне втручання, яке, попри досягнення сучасної медицини, пов’язане з багатьма ризиками. Ускладнення можуть бути ранніми (виникають протягом перших днів або тижнів після втручання) і віддаленими (розвиваються через місяці чи роки після операції). Їхня частота залежить від розташування пухлини, її розміру, технічних особливостей операції та індивідуальних характеристик пацієнта та його стану.

Ранні післяопераційні ускладнення

Кровотеча (внутрішньочерепна гематома)
Виникає у 2-5% випадків. Часто потребує повторного хірургічного втручання для видалення крововиливу та запобігання здавленню мозкових структур.

Набряк головного мозку
Може бути викликаний травмою тканин під час операції. Лікується медикаментозно (глюкокортикостероїдами) або потребує установки дренажної системи для зниження внутрішньочерепного тиску.

Інфекційні ускладнення
Частота інфекцій – близько 1-2%. Це може бути як ранкова інфекція, що поширюється тількі у поверхневих тканинах – шкірі та мʼязах. Якщо запалення поширюється у порожнину черепа, виникає запалення мозку – енцефаліт, або його оболонок – менінгіт. Інфекції в зоні хірургічної операції потребують антибіотикотерапії, встановлення дренажів для промивання рани, чи повторного втручання для видалення запальних тканин.

Інсульт
Внаслідок пошкодження судин або порушення кровообігу під час операції. Проявляється порушеннями свідомості, слабкістю кінцівок або мовними розладами.

Тромбоемболія
Утворення тромбів у глибоких венах з подальшою емболізацією легень. Частота – до 3%, особливо у пацієнтів зі зниженою руховою активністю.

Віддалені ускладнення

Функціональний дефіцит
  • Мовні порушення (афазія): виникають, якщо пухлина або операційна зона знаходилися в мовних центрах.
  • Порушення рухів (парези, паралічі): можливі у разі ураження рухових зон мозку.
  • Когнітивні зміни: труднощі з пам’яттю, концентрацією чи прийняттям рішень.
Рецидив пухлини
Можливий у разі злоякісних пухлин або неповного видалення. Потребує додаткового лікування (хіміо- чи променева терапія).

Епілепсія
Розвивається у 5-15% пацієнтів через формування рубцевих змін у тканинах мозку.

Гідроцефалія
Надмірне накопичення спинномозкової рідини, що може вимагати встановлення шунтової системи.

Як знизити ризики ускладнень?

Точна діагностика:
Використання сучасних методів нейровізуалізації (МРТ, КТ) для планування операції.

Інтраопераційний контроль
  • Нейронавігація, інтраопераційна МРТ.
  • Використання флуоресцентних барвників для точного видалення пухлини.
Медикаментозна профілактика
Призначення антибіотиків, антикоагулянтів та кортикостероїдів у перед- та післяопераційному періоді.

Рання реабілітація
  • Фізіотерапія, логопедія та когнітивні тренінги допомагають відновити втрачені функції.
  • Зменшення ризику тромбозів через ранню мобілізацію пацієнта.

Роль пацієнта та його сім’ї для уникнення ускладнень

Відновлення після нейрохірургічного втручання – це спільний процес, у якому важливу роль відіграють не лише лікарі, а й сам пацієнт та його близькі.

Що має робити пацієнт?

✔ Бути проінформованим – розуміти можливі ризики, ускладнення та особливості післяопераційного періоду.

✔ Дотримуватися всіх рекомендацій лікаря – від режиму дня до медикаментозного лікування.

✔ Регулярно проходити медичні обстеження – контроль стану допомагає вчасно виявити можливі проблеми.

✔ Активно брати участь у реабілітації – виконання фізичних вправ, дотримання дієти та психологічна підтримка сприяють швидшому відновленню.

Як може допомогти сім’я?

Злагоджена робота пацієнта, сім’ї та лікарів значно підвищує шанси на повноцінне відновлення та повернення до активного життя.
  • Моральна підтримка – допомагає пацієнту впоратися зі страхами та тривогою.

  • Контроль виконання призначень лікаря – близькі можуть нагадувати про прийом ліків та необхідність обстежень.

  • Допомога у побутових питаннях – полегшує життя пацієнта в період відновлення.

  • Участь у реабілітаційних програмах – спільні заняття та заохочення підвищують мотивацію до одужання.


Пацієнти мають бути проінформовані про можливі ризики та ускладнення. Уважне дотримання рекомендацій лікаря, регулярний контроль стану та участь у реабілітаційних програмах значно підвищують шанси на успішне відновлення.
Лікування Реабілітація